 | |
Старе місто. Собор. Театр ім. Кочерги. Лєнін на головпошті.
|
Карта
Житомир - областний центр (274 тис. ж.), що стоїть на берегах р. Тетерів і її притоки Кам'янки. Датою його заснування вважають 884 рік (ого!). З тим часом пов'язана легенда про дружинника київських князів Житомира, який заснував на високому березі Кам'янки поселення. Воно дало початок місту. За іншими переказами, топонім пов'язаний зі словосполученнями "жито міряти" або "жити в мирі".
На фото - Преображенський катедральний собор, 1864. Збудований на місці Василіянської церкви (1771). Висота храму 53 м.
 | Катедра св. Софії | |
Дивно, але факт: Житомирщина - чи не сама католицька земля України. В області зафіксовано найбільше римо-католицьких громад, чимало католиків проживає і в обласному центрі. Зберігся старий і дуже цікавий католицький цвинтар.
Катедральний костел св. Софії знаходиться в самому центрі старого Житомира. Поруч, в ошатному блакитно-білому особняку - краєзнавчий музей.
Храм було збудованo в 1737-51 рр. в стилях пізнього ренесансу та бароко. 1801 року костел був капітально перебудований в класицистичному стилі. Висота дзвіниці - понад 26 м. Один з пілонів прикрашає барельєфний портрет видатного піаніста і композитора Ю. Зарембського.
| Семінарський костел | |
Так званий "семінарський костел", він же костел Яна з Дуклі, знаходиться по вул. Київській, 4, в самісінькому центрі міста. При ньому діє бернардинський монастир. Храм було відреставровано у 1990-х. З 1993 р. це - садиба відтвореної Кустодії св. Михайла Архангела. 25 листопада 1997 р. костел було освячено житомирським єпископом Яном Пурвінським.
Бернардини в Житомирі не вперше - в 1760-1844 рр. тут був їхній кляштор.
В місто брати потрапили по запрошенню житомирського старости Яна Каетана Ільїнського, який подарував ченцям землю та звів для них дерев'яний храм під титулом Яна з Дуклі. На пожертви бернардини пізніше збудували мурований монастир. Коли дерев'яний костел згорів під час пожежі, меси відправлялися у кляшторних приміщеннях, а до будівництва мурованого храму взялися лише в 1820 р. В 1842 р. костел було зведено. Як він виглядав, можна побачити на гравюрі поруч.
Доля недобре пожартувала з бернардинів: в тому самому 1842 р. в російському Санкт-Петербурзі вийшов наказ про те, щоб кляштор було віддано дієцезії. В 1844 р. бернардини покинули монастир, а в приміщення кляштору в'їхали клерики луцько-житомирської дієцезії.
Бернардини повернулися в Житомир 17 травня 1992 р. Сьогодні парафія костелу нараховує понад 2 000 вірних. Меси відправляються на польській, українській та російській мовах. Бернардинам було повернуто частину приміщень колишнього кляштору. Там проведено грунтовний ремонт.
В самому костелі довелося піти на деякі відступи від канонічних правил: через те, що перед входом до храму в радянські часи було зведено житловий будинок, через який до святині важко зайти, було змінено напрям головного вівтаря: його поміняли місцем з колишнім входом.
| Каланча і водонапірна башта | |
|
